Простийпошук |
Розширенийпошук |
Покажчики
|
Професійний пошук |
Рубрикатор НБУВ |
Розподілений пошук |
Бази даних
Наукова періодика України - результати пошуку
Книжкові видання та компакт-дискиЖурнали та продовжувані виданняАвтореферати дисертаційРеферативна база данихНаукова періодика УкраїниТематичний навігаторАвторитетний файл імен осіб
 |
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
| Знайдено в інших БД: | Книжкові видання та компакт-диски (12) | Автореферати дисертацій (1) | Реферативна база даних (22) |
Список видань за алфавітом назв: Авторський покажчик Покажчик назв публікацій  |
Пошуковий запит: (<.>A=Семен Н$<.>) | |||
|
Загальна кількість знайдених документів : 13 Представлено документи з 1 до 13 |
|||
| 1. | 
Семен Н. Ф. Поняття "інформаційна війна” в контексті соціальних комунікацій [Електронний ресурс] / Н. Ф. Семен // Держава та регіони. Серія : Соціальні комунікації. - 2016. - № 1. - С. 22-25. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/drsk_2016_1_7 | ||
| 2. | 
Семен Н. Етично-професійний аспект діяльності журналіста в умовах інформаційної агресії [Електронний ресурс] / Н. Семен // Теле- та радіожурналістика. - 2016. - Вип. 15. - С. 58-62. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Tir_2016_15_10 | ||
| 3. | 
Семен Н. Ф. Заголовки російських інтернет-ресурсів у матеріалах про події в Україні в контексті інформаційної агресії [Електронний ресурс] / Н. Ф. Семен // Інформаційне суспільство. - 2016. - Вип. 23. - С. 44-47. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/is_2016_23_8 | ||
| 4. |
Семен Н. Ф. Російські інтернет-ресурси як веб мас-медіа [Електронний ресурс] / Н. Ф. Семен // Держава та регіони. Серія : Соціальні комунікації. - 2016. - № 3. - С. 177-182. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/drsk_2016_3_35 Проаналізовано критерії ідентифікації веб-ресурсів, що позиціонують себе як Інтернет-ЗМІ. Здійснено пошук критеріїв, які надають змогу зараховувати веб-ресурси до системи засобів масової інформації Росії. Наголошено на необхідності розглядати їх лише комплексно. | ||
| 5. |
Семен Н. Ф. Політична специфіка російської журналістики [Електронний ресурс] / Н. Ф. Семен // Держава та регіони. Серія : Соціальні комунікації. - 2016. - № 4. - С. 87-92. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/drsk_2016_4_16 Досліджено політичну специфіку російської журналістики, її залежність від влади та сучасну ситуацію на ринку російських Інтернет-ресурсів, зокрема "Правда.Ру", "Российский диалог". Увагу приділено контенту "Pravda.ru" та "Российский диалог", оскільки саме ці портали активно розгортають інформаційну війну щодо України. | ||
| 6. |
Семен Н. Висвітлення інформації про події на сході України російськими Інтернет-ресурсами (на прикладі матеріалів російських сайтів "Российский Диалог" і "Правда.Ру" за 2016 рік) [Електронний ресурс] / Н. Семен // Теле- та радіожурналістика. - 2017. - Вип. 16. - С. 221-226. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Tir_2017_16_33 | ||
| 7. | 
Семен Н. Провокативний контент про анексію Криму на російському веб-медіа "Правда.Ру" [Електронний ресурс] / Н. Семен // Вісник Національного університету "Львівська політехніка". Серія : Журналістські науки. - 2018. - № 896. - С. 78-90. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/vnulpjn_2018_896_14 Проаналізовано контент про події в Криму на російському пропагандистському веб-медіа "Правда.Ру". На підставі аналізу матеріалів про події в Криму, виокремлено основні "меседжі" пропаганди, які навіювали читачам автори цих матеріалів. | ||
| 8. |
Семен Н. Особливості ведення інтерв’ю у програмах "РАНДЕВУ” з Яніною Соколовою на "5 каналі” і "LARRY KING NOW” на каналі "CNN” [Електронний ресурс] / Н. Семен, А. Шкальова // Вісник Національного університету "Львівська політехніка". Серія : Журналістські науки. - 2020. - Вип. 4. - С. 81-87. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/vnulpjn_2020_4_14 | ||
| 9. |
Семен Н. Інноваційна лексика в мові сучасних веб-медіа (на прикладі інтернет-варіанта газети "День”) [Електронний ресурс] / Н. Семен, К. О. Тополюк // Вісник Національного університету "Львівська політехніка". Серія : Журналістські науки. - 2020. - Вип. 4. - С. 205-210. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/vnulpjn_2020_4_30 Актуальність дослідження інноваційної лексики на сторінках інтернет-видань сьогодні зумовлена великою кількістю і частотою її вживання. З одного боку - це позитивне явище, що демонструє інтеграцію в європейське суспільство. З іншого - надмірне використання неологізмів у текстах мас-медіа, без належного пояснення їх значення, призводить до нерозуміння змісту матеріалу. Адже не кожен читач розуміє значення використаного в тексті неологізму. Особливо це стосується старшого покоління, не всі представники якого володіють іноземною мовою чи достеменно орієнтуються в процесах науково-технічного прогресу. Відтак, відбувається викривлення інформації серед аудиторії. Розглянуто історію дослідження інноваційної лексики, проаналізовано тлумачення поняття "неологізм" різних дослідників; з'ясовано, що одне з головних джерел поширення новотворів - це засоби масової інформації. Відтак мова мас-медіа - предмет для дослідження інноваційної лексики. Проаналізувавши чимало праць із заявленої тематики, можна стверджувати, що сучасним журналістам вкрай важливо дотримуватись балансу у використанні різноманітних нових словесних засобів і питомих українських відповідників. Адже надмір лексичних інновацій перешкоджає виконанню головного завдання журналістики - доступно інформувати найрізноманітніші верстви населення. Проаналізовано журналістські тексти інтернет-видання "День", популярного серед читачів, яке також активно використовує у своїх текстах неологізми. На підставі аналізу матеріалів цього видання виокремлено тематичні групи новотворів. Досліджено вмотивованість поширення інноваційної лексики у мові інтернет-видання "День". До кожного неологізму дібрано українські відповідники, якими можна замінити новотвори. | ||
| 10. |
Семен Н. Ф. Особливості подачі інформації про пандемію Covid-19 на Instagram-акаунтах сучасних українських медіа (на прикладі профілів телеканалів "НТА" та "Україна 24") [Електронний ресурс] / Н. Ф. Семен // Держава та регіони. Серія : Соціальні комунікації. - 2021. - № 2. - С. 130-135. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/drsk_2021_2_21 Мета дослідження - проаналізувати особливості подачі інформації про пандемію COVID-19 на акаунтах провідних українських телеканалів "НТА" та "Україна 24" в соціальній мережі Instagram. У процесі дослідження використано методи аналогій, порівняння, аналізу для характеристики інформації про пандемію COVID-19 у профілях телеканалів "НТА" та "Україна 24" в Instagram. Публікації про COVID-19 з Instagram досліджуваних телеканалів було відібрано за допомогою методу контент-аналізу. Метод узагальнення надав змогу дійти грунтовних висновків та окреслити специфіку роботи українських медіа в Instagram, зокрема каналів "НТА" та "Україна 24", під час висвітлення інформації про COVID-19. Проаналізовано матеріали про пандемію COVID-19 в Instagram телеканалів "НТА" та "Україна 24" та встановлено, що з початку поширення коронавірусу опубліковано 340 дописів загалом (87 на сторінці "НТА" та 253 у профілі "Україна 24"). Аналізовані сторінки каналів оновлюють інформацію про коронавірус щодня. Однак "Україна 24" частіше публікує контент на цю тему, а "НТА" - менш оперативний в Instagram, бо більше зосереджений на Facebook та YouTube. Пандемія COVID-19 сколихнула всю Україну ще на початку 2020-х р. У такі складні для людства часи доступ до оперативної та правдивої інформації надзвичайно потрібний та рятівний, адже поінформованість про вірус допомагає боротися з ним. Оскільки сьогодні в соціальних мережах зареєстровано майже кожну людину, ці ресурси стали потужним засобом інформування аудиторії та вираження її думки. Виникає гостра потреба досліджувати соцмережі, а також особливості роботи медіа на цих майданчиках. Результати можуть бути використані під час комплексних досліджень Instagram як платформи для публікації журналістського контенту та популяризації медіа, а також для розроблення чіткої стратегії роботи українських ЗМІ в соціальних мережах під час висвітлення інформації про COVID-19. | ||
| 11. |
Семен Н. Ф. Пропагування вакцинації від Covid-19 у профілях програми "ТСН" в Instagram та Facebook [Електронний ресурс] / Н. Ф. Семен // Держава та регіони. Серія : Соціальні комунікації. - 2021. - № 4. - С. 108-112. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/drsk_2021_4_17 Мета дослідження - проаналізувати особливості інформаційної кампанії щодо масової вакцинації від COVID-19 у профілях програми "ТСН" в Instagram та Facebook. У процесі дослідження використано метод аналізу для характеристики інформації про необхідність вакцинації від COVID-19, поданої в Instagram- та Facebook-профілях програми "ТСН"; метод аналогій та порівняння - для зіставлення інформації про щеплення від COVID-19 на аналізованих акаунтах "ТСН". Пости, що стосувалися вакцинації від COVID-19 у профілях Facebook та Instagram передачі "ТСН", було відібрано для дослідження за допомогою методу контент-аналізу. Застосовуючи метод узагальнення, вдалося дійти до логічних висновків та охарактеризувати особливості подачі інформації "ТСН" про необхідність вакцинації від COVID-19 у профілях Facebook та Instagram. Проаналізувавши акаунти програми "ТСН" в Instagram та Facebook, можна стверджувати, що тема вакцинації від COVID-19 тут не є топовою. Аналізовані профілі фокусуються на загальній інформації, статистиці захворювання по регіонах України, натомість рідко публікують пости про необхідність вакцинації від COVID-19. Оскільки вакцинація - це єдиний можливий метод вберегтися чи спростити перебіг COVID-19, виникає потреба у підвищенні рівня довіри до щеплення серед населення. Соціальні мережі, зокрема Instagram та Facebook, сьогодні є перспективним каналом в інформуванні громадськості про всі тонкощі вакцинування та його впливу на перебіг пандемії коронавірусу. У такі складні для людства часи медіа мають виробити чітку стратегію подачі інформації про необхідність вакцинації від COVID-19 на цих соціальних платформах. Для вироблення арсеналу таких навичок потрібно регулярно досліджувати прийоми, що застосовують вітчизняні медіа в Instagram та Facebook для пропагування необхідності масової вакцинації. Результати можуть бути використані під час комплексних досліджень інформаційних кампаній українських медіа в Instagram та Facebook, а також для розроблення чіткої стратегії роботи українських ЗМІ під час висвітлення інформації про COVID-19 та вакцинацію від цієї недуги зокрема. | ||
| 12. |
Семен Н. Роль соціальної мережі Instagram у популяризації журналістського контенту [Електронний ресурс] / Н. Семен // Вісник Національного університету "Львівська політехніка". Журналістика. - 2022. - № 1. - С. 74-79. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/vnulpjn_2022_1_11 Соціальна мережа Instagram вже давно вийшла за межі розважальної платформи, на якій можна ділитися лише світлинами та короткими підписами до них. Тепер це повноцінний ресурс для популяризації власного контенту та поширення його на інших соціальних платформах, зокрема у Facebook. Починаючи зі свого заснування у 2010 р. і дотепер ця соціальна мережа регулярно оптимізує свої функції, чим спрощує роботу для користувачів. Сьогодні кожне популярне вітчизняне медіа, а також багато впливових осіб держави є зареєстрованими на вебресурсі Instagram, і активно налагоджують роботу тут. Це різнобічна соціальна мережа, оскільки тут можна ділитися власним контентом, популяризувати себе, шукати інформаційні приводи та черпати актуальну та свіжу інформацію безпосередньо від першоджерел. Платформа Instagram має низку особливостей, функцій і трендів, використовуючи які, можна оптимізувати свою роботу та ефективно популяризувати журналістський контент і власну діяльність. Наслідуючи діяльність своїх закордонних колег, вітчизняні медійники також активізували свою роботу в мережі Instagram. В Україні вже сформувалась ціла плеяда засобів масової інформації, які не менш цікаво та інформативно працюють на цій платформі. Кожен із них має свій неповторний стиль подачі контенту, чим привертає увагу багатьох підписників до справді цікавих і злободенних тем для суспільства. Також частими є випадки, коли пост чи сторіс відомої людини в цій соцмережі є приводом для написання журналістського матеріалу, а іноді навіть для розслідування та покарання винних. Саме тому вітчизняні медіа, усвідомивши всю масштабність впливу ресурсу Instagram на аудиторію, активно налагоджують свою роботу тут. | ||
| 13. |
Семен Н. Особливості подачі інформації про війну Росії проти України на ресурсі інформаційного агентства "Associated press” [Електронний ресурс] / Н. Семен // Вісник Національного університету "Львівська політехніка". Журналістика. - 2023. - Вип. 2. - С. 33-38. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/vnulpjn_2023_2_7 Мета дослідження - проаналізувати особливості подачі інформації про пандемію COVID-19 на акаунтах провідних українських телеканалів "НТА" та "Україна 24" в соціальній мережі Instagram. У процесі дослідження використано методи аналогій, порівняння, аналізу для характеристики інформації про пандемію COVID-19 у профілях телеканалів "НТА" та "Україна 24" в Instagram. Публікації про COVID-19 з Instagram досліджуваних телеканалів було відібрано за допомогою методу контент-аналізу. Метод узагальнення надав змогу дійти грунтовних висновків та окреслити специфіку роботи українських медіа в Instagram, зокрема каналів "НТА" та "Україна 24", під час висвітлення інформації про COVID-19. Проаналізовано матеріали про пандемію COVID-19 в Instagram телеканалів "НТА" та "Україна 24" та встановлено, що з початку поширення коронавірусу опубліковано 340 дописів загалом (87 на сторінці "НТА" та 253 у профілі "Україна 24"). Аналізовані сторінки каналів оновлюють інформацію про коронавірус щодня. Однак "Україна 24" частіше публікує контент на цю тему, а "НТА" - менш оперативний в Instagram, бо більше зосереджений на Facebook та YouTube. Пандемія COVID-19 сколихнула всю Україну ще на початку 2020-х р. У такі складні для людства часи доступ до оперативної та правдивої інформації надзвичайно потрібний та рятівний, адже поінформованість про вірус допомагає боротися з ним. Оскільки сьогодні в соціальних мережах зареєстровано майже кожну людину, ці ресурси стали потужним засобом інформування аудиторії та вираження її думки. Виникає гостра потреба досліджувати соцмережі, а також особливості роботи медіа на цих майданчиках. Результати можуть бути використані під час комплексних досліджень Instagram як платформи для публікації журналістського контенту та популяризації медіа, а також для розроблення чіткої стратегії роботи українських ЗМІ в соціальних мережах під час висвітлення інформації про COVID-19. | ||
Попередній перегляд: 
Реферативна БД
 |
| Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів |
 Пам`ятка користувача |